Хвороби озимої пшениці в осінньо-зимовий період та навесні

Якщо хочете отримати високу врожайність, варто завчасно подбати про надійний захист майбутньої культури. А якщо виникне потреба – швидко реагувати на виклики. Першим етапом гарантії гарного врожаю є якісний посівний матеріал. Візуально виявити хвороби зерна пшениці часто неможливо. Саме тому найкращим рішенням буде детальний аналіз насіння, який проводить агролабораторія із застосуванням певних методик та спеціальних інструментів. Наступним етапом є моніторинг стану посівів у період вегетації. Розглянемо основні захворювання пшениці, щоб вчасно розпізнати симптоми та забезпечити ефективний захист.

Прикореневі та кореневі гнилі

Деякі осінні та весняні хвороби пшениці є особливо небезпечними. Прикореневі та кореневі гнилі належать до цієї категорії. Це захворювання, викликається комплексом патогенів, і є особливо небезпечним для молодих, ще незміцнілих рослин. Гнилі уражають кореневу систему та нижню частину стебла. Найчастіше вони мають змішану етіологію, тобто спричиняються кількома збудниками одночасно.

Важливим непрямим показником для моніторингу є погодні умови, адже вони мають пряму кореляцію з біологічною активністю збудників. Наприклад, волога та помірно прохолодна погода сприяє розвитку ґрунтових і кореневих патогенів, зокрема Fusarium spp., Pythium spp., Rhizoctonia spp.. Натомість підвищена вологість і теплі умови сприяють розвитку Bipolaris spp., який уражає стебла та вузли кущення, провокуючи прикореневі гнилі.

Типові ознаки в полі, які свідчать про ці хвороби пшениці на сходах:

• уповільнений ріст рослин;
• вилягання сходів;
• зріджені посіви;
• слабкий розвиток вторинної кореневої системи.

Типові ознаки в полі, які свідчать про ці хвороби у фазу кущення – виходу в трубку:

• побуріння або почервоніння коренів;
• некрози на підземному міжвузлі;
• пригнічений ріст, слабке кущення.

Типові ознаки в полі, які свідчать про ці хвороби озимої пшениці на дорослих рослинах:

• пожовтіння нижніх листків;
• низька маса 1000 насінин;
• передчасне дозрівання «білий колос».

Уражені рослини втрачають життєву силу та жовтіють. Коренева шийка чорніє, стоншується і розм’якшується. Фактори, що посилюють розвиток: недотримання сівозміни, перезволоження, різкі перепади вологості та інфіковане насіння.

Снігова пліснява

Якщо розглядати грибні хвороби на пшениці, то особливу увагу слід приділити сніговій плісняві, збудником якої є Microdochium nivale (син. Fusarium nivale). Це захворювання характерне для зимового періоду на озимих посівах.

Основними умовами для розвитку хвороби є ранній та тривалий сніговий покрив, температура від -5 до +5 °C, а також загущені посіви. У ранньовесняний період проявляються ознаки, що залишалися прихованими під снігом: осередки пожовклих чи побурілих рослин, їхнє вилягання, а на листках – водянисті плями, які згодом вкриваються біло-рожевим або сірим нальотом грибниці.

Уражені рослини загнивають, темніють і гинуть, утворюючи на полі характерні прогалини. Особливо значної шкоди хвороба завдає у роки з товстим і тривалим сніговим покривом.

Борошниста роса

Борошниста роса (Erysiphe graminis) – поширене грибне захворювання озимої пшениці, яке уражає рослини з осені та продовжує активно розвиватися ранньою весною, особливо за умов м’якої зими та прохолодної вологої погоди.

Перші симптоми з’являються вже на сходах: на листках, листкових піхвах і стеблах утворюється білий, борошнистий наліт. З часом він ущільнюється, набуває сірого або бурого забарвлення. У пізніші фази розвитку хвороби формуються чорні крапки – плодові тіла гриба.

Осіннє інфікування послаблює рослини, знижує їхню стійкість до морозів і надалі негативно впливає на інтенсивність фотосинтезу.

Іржасті захворювання

Хвороби озимої пшениці весною можуть проявлятися у вигляді іржастих заражень. Вони характеризуються появою нальоту та пустул на уражених ділянках рослини. Пустули заповнені бурими або жовто-бурими спорами, які за кольором нагадують іржу. Виділяють три основні типи: жовту, стеблову та буру іржу.

Збудниками є мікрогриби роду Puccinia spp.. Зараження зазвичай відбувається навесні, проте за сприятливих умов можливе й восени, із збереженням патогена на посівах під час м’якої зими.

Розвитку хвороб сприяють помірні температури в діапазоні від +8 до +17 °C, висока вологість повітря (роси, тумани) та загущені посіви.

Септоріоз

Септоріоз (Septoria tritici) – поширене грибне захворювання пшениці осінньо-весняного періоду, яке уражає листя, листкові піхви та колос, суттєво знижуючи продуктивність посівів.

Розвитку хвороби сприяє тривала вологість листкової поверхні та температура від +10 °C. Для септоріозу характерні плями неправильної форми світло-бурого або сірого кольору. У центрі плям з’являються чорні крапки – пікніди.

Ураження призводить до зменшення асиміляційної поверхні листка, ослаблення рослин навесні та зниження маси 1000 насінин.

Інші плямистості

Окрім септоріозу, на озимій пшениці в осінньо-весняний період поширені й інші плямистості, викликані рядом патогенів. Вони уражають листя, знижують фотосинтетичну активність і послаблюють рослини.

Піренофороз (Pyrenophora tritici-repentis) – проявляється у вигляді жовтих або світло-бурих плям із темною облямівкою. Характерною ознакою є хлоротична зона навколо плями (можна побачити на фото у відкритому доступі). Розвитку хвороби сприяє прохолодна й волога погода. Наслідком є передчасне відмирання листя та зниження маси зерна.

Альтернаріозні плямистості (Alternaria spp.) – дрібні темні плями з концентричними колами. Патоген не є сапротрофом, він оселяється на ослаблених рослинах та на пошкоджених частинах. Для розвитку необхідні різкі коливання температури та підвищена вологість.

Кладоспоріоз (Cladosporium spp.) – за типом живлення є сапротрофом, як і альтернаріоз. Сам по собі він не становить значної загрози, проте у комбінації з іншими патогенами знижує життєздатність листя. На листках утворюються оливково-бурі плями з оксамитовим нальотом.

Ці хвороби озимої пшениці навесні та восени активніше розвиваються за умов частих дощів, високої вологості та помірних температур.

Основні заходи захисту від захворювань зернових

Ефективна система захисту озимої пшениці восени та навесні базується на комплексі профілактичних і технологічних рішень, спрямованих на мінімізацію інфекційного навантаження та забезпечення стабільної врожайності. Перелічимо основні:

• Протруювання насіння фунгіцидними препаратами, що дозволені до використання в Україні. Це ключовий етап, що гарантує стартовий захист культури. Використання протруйників із системною та контактною дією дозволяє блокувати широкий спектр патогенів, які передаються з насінням та ґрунтом.
• Дотримання науково обґрунтованої сівозміни. Монокультура значно підвищує ризик накопичення інфекційного фону. Оптимальними попередниками для пшениці є горох, ріпак та чорні пари. Рекомендується обмежувати площі після колосових культур до 15-20%, що знижує ймовірність розвитку хвороб.
• Лабораторний аналіз зерна (посівного матеріалу). Візуальна оцінка насіння не дозволяє виявити приховані інфекції. Тому перед посівом необхідно проводити діагностику в агролабораторіях. Це дає можливість своєчасно визначити рівень зараженості та підібрати оптимальні протруйники.
• Агротехнічні заходи. Попередити хвороби озимої пшениці восени та навесні допомагає регулювання густоти посівів, дотримання оптимальних строків сівби та збалансоване живлення рослин.

При появі перших симптомів не слід зволікати – необхідно відправити рослини на фітопатологічну експертизу для точної діагностики та визначення видового складу збудників. Це дозволяє прицільно боротися з проблемою, а не губитися у здогадках чи застосовувати фунгіциди, що не належать до цільової групи призначення.